- дишло
- —————————————————————————————ди́шлоіменник середнього роду
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
дишло — Дишло: товста міцна жердина, прикріплена до передньої частини воза або саней [52] … Толковый украинский словарь
дишло — а, с. Те саме, що дишель … Український тлумачний словник
араші — ів, мн., діал. Дишло для впрягання волів у двоколісну гарбу … Український тлумачний словник
ариш — а, ч. Волове дишло в гарбі … Український тлумачний словник
байлова — и, ж. Виносне дишло у плуговій упрязі … Український тлумачний словник
дишлевий — а, е. Прикм. до дишло … Український тлумачний словник
дишловий — а/, е/, рідко. Прикм. до дишло … Український тлумачний словник
скраклі — ів, мн. 1) Українська народна спортивна гра, яка полягає в тому, що гравці вибивають палкою з відведеного місця невеликі циліндричні цурпалки. 2) заст. Кріплення у дерев яному плузі, в яке встромлюють дишло … Український тлумачний словник
дишель — (товста жердина, прикріплена до передньої частини воза / саней; складник колісного сільськогосподарського реманенту), дишло; війя (у воловому возі) … Словник синонімів української мови
дышель — шля, ч. Св. Дишло; дрюк у підводі, що служить для керування … Словник лемківскої говірки